Сім’я служителя

Атмосфера в сім’ї

Коли Мойсей вів ізраїльський народ в Обіцяну землю, він завжди йшов попереду й першим зустрічав ті небезпеки, які траплялися на шляху народу. Це приклад для нас, чоловіків, — ми повинні приймати на себе ті удари, які можуть зруйнувати атмосферу любові в нашому домі. До прикладу: не варто розповідати дружині геть усе, що трапилося на роботі. Ви забудете через день, а вона рік буде мучитися. Звичайно, потрібно ділитися проблемами, переживаннями, але далеко не всіма. Бережімо серця наших дружин, наших дітей.

Якось я був на Черкащині й спілкувався з одним зі служителів. Він сказав: «Знаєш, що я упустив у своєму житті? Виховуючи дітей, я більше орієнтувався на те, що скажуть люди. Змушував їх робити те чи інше, оглядаючись на людську думку. Якби можна було повернутися назад, я навіть лишив би пасторське служіння, аби тільки зберегти власних дітей і стосунки з ними». Його діти роз’їхалися в різні місця, декотрі з них завдали багато болю. Тож піклуймося про наші сім’ї. Сім’я — важлива для Бога, для церкви і для світу. Хоча світ сьогодні цього не розуміє. І, звичайно, сім’я важлива для служителя.

Чудеса й Божа присутність

Ісус Навин одного разу сказав: «Виберіть собі сьогодні, кому будете служити... А я та дім мій будемо служити Господеві» (Єг.24:15). Народ послухав і відповів: «І ми будемо служити Господеві, бо Він Бог наш» (Єг.24.18). Але вже в Книзі Суддів читаємо, як це покоління відвернулося від Бога.

Я не раз замислювався: Бог виводив євреїв із Єгипту такою потужною силою! Море розділив, потопив військо фараона, йшов попереду в стовпі вогню і диму. Таке не кожного дня трапляється! Бог зціляв свій народ від укусів змій, хліб і м’ясо йому давав у пустелі, воду зі скелі… Коли ж Бог давав Мойсеєві Закон, гора диміла. Вони бачили такі речі, до яких неможливо звикнути! Але все ж таки відступили… Ще Мойсей на горі, а вже вони роблять боввана. Чому? Невже чудеса не тримають нас?

Молячись за власних дітей, я завжди просив у Бога: «Я не все можу врахувати, я не такий мудрий. Але дай моїм дітям одне — нехай вони переживуть Тебе так, щоб ніколи від Тебе не відійшли!» І Господь відповів. Я дуже вдячний Йому. Він може покрити нашу недосконалість.

Будьмо чесними

Назву деяких відомих людей, які були дітьми пасторів: Фрідріх Ніцше, Ангела Меркель, Гордон Браун, Мартін Лютер, Франклін Грем. Якщо прочитаємо їхні біографії, то дізнаємося, що дехто з них стали служителями, а інші взагалі відійшли від Бога й церкви. У чому ж справа? Невже ці пастори, їхні батьки, були такі погані?

Я знайшов один текст, який дав мені відповідь на це питання. Є риса, яка дуже важлива в різних сферах життя — чесність. Чесність у вчинках, у визнанні власних помилок. Тому що Бог із лукавим поводиться за його лукавством, а зі щирим за його щирістю (див. Пс.18). Чесність — надважлива річ у сім’ї. Коли ми чесні перед Богом, Він може компенсувати й наші помилки.

Згадаймо сім’ю Тимофія. Його матір була юдейкою, батько — греком. Думаю, їхня сім’я могла навіть терпіти зневагу з боку євреїв, бо породичалися з язичниками. Але Павло пише про нелицемірну віру, яка була в бабусі, у мами, а зрештою передалася й Тимофію. Сьогодні ми знаємо його як мужа віри.

Коли ми розбудовували церкву в Києві, через брак часу я запропонував передати свої адміністративні обов’язки іншій людині. І вона стала робити багато речей краще за мене. Мені не соромно це визнати — це чесно. І я радію за неї. Давид не боявся сильних людей, тому він став Давидом. Але дехто в таких випадках починає нечесну гру, і це запускає багато негативних процесів.

Бог знає про нас більше, ніж ми самі про себе знаємо. Якщо у вас вдався день, прийдіть до Бога як до Голгофи. Щовечора я молюся: «Господи, я мав успіх, але смиряюся — бо як був ніхто, так і лишився ніхто». І коли не мав успіху, бо розмовляв з кількома сім’ями — і не було ніякого результату, — то теж смирявся: я ніхто. Я хочу бути чесним перед Богом.

Пріоритети служителя

Коли ми говоримо про пріоритети служителя, то першим із них має бути особисте учнівство. Щоб не потерпіти фіаско у власному житті й служінні, потрібно не лише навчати інших, а й постійно навчатися самому. Починаючи з регулярного вивчення Божого Слова та закінчуючи освітніми семінарами, хорошими книгами. Другий пріоритет: ми покликані бути чоловіками для наших дружин. Третій пріоритет — батьківство. Діти з нами — на короткий термін. Тому ми маємо обмежений час впливу на них, який треба мудро використати. І нарешті четвертий пріоритет — служіння, а в нашому контексті — пасторство.

Коли мене запитують: «Як це все поєднати, що на якому місці має стояти?» Відповідаю, що не знаю. Я дотримуюся такого принципу: потрібно реагувати відповідно до ситуації. Якщо водій під час руху відчуває, що автомобіль хилить убік, він розуміє, що треба зупинитися й перевірити колеса. І якщо якесь із них проколоте, то саме його потрібно замінити, саме йому потрібно приділити увагу. Якщо ви відчули, що в котрійсь зі згаданих сфер почалися проблеми, то присвятіть туди свій час. І не думайте казати: «У мене немає часу, бо я служу Богові!» Дуже боляче спостерігати за людьми, які так служили, що розбилися у вірі, а їхня справа розсипалася. Часто це стається саме через нечесність із самим собою та з Богом.

Посвята і нагорода

Без посвяти не буде результату. Пастор має справу з дуже різними людьми. Не всі з них народилися в християнських сім’ях і з молоком матері увібрали, що таке добро, а що таке зло, як слід поводитися, а як не слід. І щоб привести їх до Бога, треба вкласти багато часу — іноді роки.

Тому, дорогі сестри, коли ваші чоловіки взялися за якусь нову справу, потерпіть трошки. Потім стане легше. Але спочатку вони мусять посвятити себе. А якщо можете, підіть у цю посвяту разом із ними. Я вірю, що Бог поділить нагороду на вас обох. А можливо, чоловік навіть менше отримає. Я, наприклад, зовсім не проти, щоб зі мною так було.

Шануймо гідність

«І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх» (1М.1:27). І чоловік, і жінка створені на образ Божий, у цьому між ними немає різниці. І хто я такий, щоб зневажати Божий образ? Ми не маємо права принижувати Його образ одне в одному. Можна попросити, підправити, але не обзивати, не руйнувати гідності іншого — це гріх, це неприпустимо. Шануймо образ Божий!

Так, Бог призначив для чоловіка й для дружини різну відповідальність у шлюбі. Але коли ми читаємо про те, що чоловік — голова, досить часто у нашій уяві — світський образ: начальник, який тільки вказує і керує. Але ні, голова — це той, хто передбачає труднощі, хто піклується про духовність сім’ї. Він покликаний служити, а не задовольняти власне его. Сьогодні часто трактують, ніби біблійне повеління коритися чоловіку принижує жінку. Але при цьому від чоловіка вимагається покласти власну душу заради жінки. Чоловік, який настільки любить, ніколи не буде зневажати дружину. Це просто неможливо.

Бог дав нам дар — нашу дружину, нашого чоловіка. Бог створив сім’ю — місце, де добре й затишно. Місце, де кожен може знайти спокій і прийняття.

Відповідальне ставлення

«Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього» (1М.2:18). «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом» (1М.2:24). Бог не сказав, що чоловік пристане до церкви, до батьків — а до дружини. Часто під час вінчання наголошується, щоби батьки не втручалися в нову сім’ю й не керували нею. Чому? Тому що Бог хоче будувати окрему сім’ю, щоб там виховувалася відповідальність.

Ми повинні навчитися відповідально ставитися один до одного. Коли одного разу станемо перед Богом, Він запитає: «Чому ти не любив своєї дружини, як Я заповів — жертовною любов’ю?» — «Бо вона мене не любила!» — «Ні, давай розберемося з твоєю відповідальністю. Чому вона не любила, я запитаю її». Там не буде таких відмовок: «А він…», «А вона…» Кожен дасть звіт за себе. Ми несемо персональну відповідальність за своє життя перед Богом.

Виконай свою відповідальність — стань чоловіком згідно з Божим Словом. І тоді Бог змінить серце твоєї дружини. Виконай свою відповідальність — стань такою жінкою, яка описана в Біблії. І тоді Бог працюватиме над серцем твого чоловіка. Звісно, усі ми недосконалі, у кожного бувають зриви. Але коли усвідомлюватимемо власну відповідальність, то будемо докладати зусиль, щоб відповідати Божому образу.

Створені любити

«Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть» (1Ів.4:18). Іноді можна почути від чоловіків: «Я боюся йти додому!» Чому так?

Сестри, не ображайтеся, але скажу: коли ви попросили чоловіка щось купити, то що там четверте у вашому дорученні він уже не пам’ятає. Хочете, щоб не забув, дайте йому папірець, надішліть повідомлення. Хоча, якщо буде більше п’яти позицій, то і це не допоможе. І ви неодмінно з «великою любов’ю» скажете: «Я так і знала!» Зіпсуєте атмосферу на весь вечір, але від того те не куплене не з’явиться. Мудрий чоловік скаже: «Прости». А якщо заводіяка, то всяке може бути…

Є речі, які просто треба прийняти. Моя дружина звикла, що я постійно забуваю в поїздках свої краватки. І вона зі мною не свариться. Я ж завжди перевіряю — ну де вони пропадають? Із цим уже нічого не поробиш… Не псуймо свого життя дрібницями, які не мають ніякого значення. Головне має бути головним. І коли ми один одного приймаємо, то ніби тягар із пліч спадає, стає набагато легше жити.

Бути друзями

Якось прочитав статистику щодо шлюбів у Японії, яка мене здивувала: найбільше розлучень там припадає на пенсійний вік. Виявляється, вони багато працюють, бачаться тільки вдома, життя бурлить, певний період їх тримають разом діти. А коли на роботу вже йти не потрібно, діти роз’їхалися — люди сідають один навпроти одного й розуміють, що в них немає близьких стосунків. Тому дружні стосунки потрібно будувати все життя. Не треба їх замінювати дітьми, служінням, роботою…

Пам’ятаєте, ми говорили, що діти нам дані на короткий час? Найдовші стосунки, які ми маємо в житті — це стосунки з нашим партнером. Найтісніші взаємини, які маємо в житті — між чоловіком та дружиною. Ви помічали, що ми навіть стаємо схожими певними рисами характеру, вподобаннями. Я не дуже любив червоний борщ, тепер люблю. А дружина навпаки — полюбила зелений.

Разом із тим, є й особливості — звички, захоплення, слабкі й сильні сторони, щось когось дратує… Просто пам’ятаймо: для того, щоби берегти дружбу між нами, варто розуміти, що ми різні. Сестри, як ви сприймаєте любов? Якщо описати одним словом — увага. Увага дає жінці відчути, що вона кохана. Брати, як ви сприймаєте любов? Якщо одним словом — повага. Коли чоловік відчуває повагу до себе, це свідчення любові. Ніби й схожі слова, але трохи про різне.

Інтимні стосунки

«Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина. Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина» (1Кор.7:3,4). Досліджуючи грецький текст, я зауважив, що там вжита ще більш виражена наказова форма — що чоловік і дружина зобов’язані приносити одне одному задоволення. І в цій сфері теж. Інтимні стосунки в шлюбі — освячені Богом, там немає гріха. Бог настільки попіклувався, щоб і ця сфера приносила людям радість у сім’ї, щоби була повна гармонія, що практично віддав тіло чоловіка у власність дружини, а тіло дружини — у власність чоловіка.

Анатолій КОЗАЧОК,
за матеріалами УЦХВЄ Тернопільщини

"Благовісник", 2,2025